19 лютого світ відзначав 550 років з дня народження Миколи Коперника

Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 році, в місті Торунь, Корона Королівства Польського (Korona Królestwa Polskiego, скорочено - Корона - устрій польської держави наприкінці середньовіччя), помер 24 травня 1543 році в місті Фромборк, Корона Королівства Польського. 

Миколай Коперник є автором геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Геліоцентризм або Геліоцентрична система світу - вчення в астрономії, яке ставить Сонце (а не Землю) в центр Всесвіту і навколо Сонця в даному випадку (або навколо спільного центра мас всієї системи) обертаються усі тіла - складові системи - планети і Земля в цьому випадку.

Микола Коперник на початку XVI ст. у своїй праці “Про обертання небесних сфер” математично обґрунтував ідею обертання Землі та інших планет навколо Сонця. Вчений визначив послідовність розташування планет та зумів обчислити їх відносну віддаленість від Сонця.

Вчення Коперника мало величезний вплив та значення у подальшому розвитку науки, його ідеї були розвинуті у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, Ісаака Ньютона. 

Згодом, систему Коперника було уточнено - Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.

Життя вченого оповите суцільними легендами, от до прикладу думки дослідників щодо прізвища вченого. Микола Коперник - нащадок вихідців з Сілезії. Дослідники вважають, що прізвище “Коперник” походить від місцевої назви рудокопів, котрі добували мідь, або - від назви рослини - “кропу”, «koperek», «kopernik», яку в цій місцевості масово вирощували. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося у Сілезії в ХІІІ столітті і писалося по-різному латиною в місцевих документах. 

Вчений теж по різному підписував свої праці, на той час, можливо, не надавалося великого значення граматиці і орфографії через тогочасні звичаї і неуставленість письмової форми. Свої астрономічні праці геній підписував Коппернікус (Coppernicus), а на титульному аркуші його праці “De revolutionibus, Rheticus” було опубліковано ім'я Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). 

В 1491 році Микола Коперник вступив до Краківського університету, де студіював математику, медицину і богослов'я. Уже тоді його увагу привернула астрономія, яку в університеті викладав відомий український науковець - Юрій Дрогобич.

Закінчивши Краківський університет Коперник не отримав наукового ступеня, згодом поїхав на подальші студії до Італії, готуючись стати священиком, вивчав теологію, право, мови, математику і, звичайно не полишав астрономію. 

І лише в 1503 році завершив студії, склав іспити, здобув диплом та науковий ступінь доктора канонічного права - повернувся додому.

Карʼєра Миколи Коперника складається різнобарвно - секретар,особистий лікар і правник свого вуйка - єпископа, канонік, викладач у Кракові, і звісно - улюблена справа астрономія.

У 1512 році Коперник почав писати найважливішу працю свого життя - своє бачення будови всесвіту - “Про обертання небесних сфер”.

Крім того, Копернику належить проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, за допомогою якої доставляли воду в будинки, запуск польського монетного двору, вперше вчений сформулював закон обігу грошей, який названий “Законом Коперника-Грешема” - про співвідношення між різними валютами.

Починаючи з 1531 року Коперник обмежує свою суспільну діяльність наданням безкоштовної медичної допомоги, цілковито присвятивши себе роботі над книгою. Вчений наполегливо працює над своєю працею, ретельно та скрупульозно перевіряє кожний свій розрахунок. 

Працю, грунтовану на тривалих спостереженнях та підрахунках, «Про обертання небесних сфер» Микола Коперник опубліковує після довгих сумнівів у рік своєї смерті. Книга Коперника вийшла накладом 1000 примірників латиною.

У 1542 році здоров'я науковця різко погіршується після інсульту і 24 травня 1543 року, у віці 70 років, Миколай Коперник помирає.

За однією з легенд, науковець таки встиг побачити перед смертю перший примірник надрукованої своєї праці “Про обертання небесних сфер”, який був доставлений до Фромберка якраз у день смерті. 

За іншої легенди - рідні, отримавши книгу, до останніх хвилин не показували її автору, тому що редактор видання самовільно в передмові назвав нову теорію абстрактною гіпотезою.

Місце поховання Коперника теж довгий час було невідомим. Завдяки аналізу ДНК, лише в 2008 році польські науковці оголосили про припинення суперечки, яка тривала не одне століття, щодо поховання Миколая Коперника, адже ученого поховали без зайвого розголосу у Фромборку.

22 травня 2010 року відбулася урочиста церемонія перепоховання Миколая Коперника - ученого поховали у соборі у Фромборку.

9 лютого 2023 року Narodowy Bank Polski ввів в обіг срібну монету номіналом 50 злотих «Микола Коперник», приурочену до 550-ої річниці з дня народження Миколи Коперника. Монета виготовлена з Ag 999/1000, вагою 62,20 г, діаметром 45 мм, тираж – близько 7 000 штук.